Чи може медичне страхування стати порятунком  для системи охорони здоров’я в Україні?

Попри півтора року медичної реформи, питання ефективності вітчизняної системи охорони здоров’я залишається на часі, дискусії щодо ефективних моделей тривають, зокрема лунають гучні заклики запровадити страхову медицину.

Співрозмовниця редакції ПЛ ― Голова правління Страхової компанії «РАРИТЕТ», Голова комітету з питань медичного страхування Ліги страхових організацій України, співголова Координаційної ради Платформи Національної стратегії охорони здоров’я України Тетяна Бутківська.

ПЛ: Тетяно Володимирівно, чи справді страхова медицина сьогодні може стати для нас панацеєю?

Т. Б.: Для початку я би чітко розрізнила поняття «страхова медицина» та «медичне страхування» і далі говорила би про роль та місце саме медичного страхування як одного з джерел фінансування охорони здоров’я (ОЗ) в Україні. В усьому світі таких основних джерел фінансування ефективних систем ОЗ нараховують п’ять (і це, до речі, визначено офіційними документами ВООЗ): 1) кошти держбюджету, які складаються з коштів платників податків; 2) платежі населення (домогосподарств); 3) добровільне медичне страхування; 4) програми добровільного страхування роботодавців (витрати приватних фірм і корпорацій); 5) кошти донорів (неурядових організацій). Україні не треба «вигадувати велосипед» і придумувати якісь інші ресурсозабезпечуючі чинники або механізми. Натомість потрібно розібратися з наявними. Однак тут мушу зауважити, що стан ресурсного забезпечення в частині фінансування ОЗ для гарантування доступності та якості медичних послуг для населення взагалі виглядає катастрофічно. Реально ресурсів не вистачає, причому не тільки фінансових. Є прогалини в нормативно-правовому забезпеченні, є проблеми із трудовими ресурсами, ресурсами управління та лідерства, ресурсами інформаційного забезпечення.

ПЛ: А яка проблема є найсерйознішою, найбільшою, найвагомішою?

Т. Б.: У фінансуванні системи ОЗ переважають витрати домогосподарств. У грошах це близько 96 млрд. грн. на рік (52,8% від загальних витрат на ОЗ), тоді як державних витрат приблизно 82 млрд. грн. (44,8%). Збільшення фінансових навантажень на домогосподарства (це загальноприйнятий термін, що означає сукупність осіб, які проживають в одному приміщенні та мають спільні витрати) зменшує як доступність медичної допомоги, так і можливості розвитку домогосподарств як таких. Витрати приватних фірм (1,7%) і донорів (0,7%) зовсім незначні. Я наводжу оприлюднені Держстатом дані згідно з національними рахунками України за 2016 рік, але навряд чи ситуація кардинально змінилася у 2017 або 2018 році. Отже, на громадян України покладено неймовірний тягар витрат на охорону здоров’я, внаслідок чого маємо катастрофічне збідніння населення.

ПЛ: Тетяно Володимирівно, ви підкреслювали, що наразі в усьому світі медичні послуги дорожчають і витрати на ОЗ зростають…

Т. Б.: Ця тенденція пов’язана із чинниками старіння населення, з розповсюдженням і зростанням хронічних захворювань, а також із впровадженням дороговартісних технологій. Згідно з даними ВООЗ, витрати на ОЗ зростають швидше, ніж світова економіка, і становлять 10% глобального ВВП. Якщо казати про Україну, то з темпами зростання нашої економіки гра відбувається не в плюс, а в мінус для розвитку системи ОЗ і призводить до ще більшого навантаження на домогосподарства, тобто на гаманці пересічних громадян, і відповідно ― до подальшого збідніння людей.

ПЛ: Чи розвивається медичне страхування в Україні та як само?

Т. Б.: Медичне страхування (МС) в Україні розвивається як мінімум років 20 і працює на рівні добровільного медичного страхування (ДМС). Активно цим займаються близько 20 страхових компаній, а загалом ― близько 50 компаній. Що спостерігається в динаміці зростання і зацікавленості населення відносно ДМС? Ми бачили в структурі фінансування ОЗ, наскільки великі витрати домогосподарств ― 96 млрд. грн! Це офіційна статистика. За нашими попередніми розрахунками, ще близько 100 млрд. грн обертається в тіні. Отже, майже 200 млрд. грн могли би піти на ресурсозабезпечення розвитку ОЗ в Україні! На оновлення матеріально-технічної бази, на впровадження інновацій, на заохочення медичного персоналу, на безкоштовні програми для пацієнтів… Тут не враховано кошти ДМС. Страхові компанії стимулюють медзаклади до заробляння коштів, до мотиваційних результатів, сприяючи розвитку системи ОЗ. У 2017 році страховики зібрали страхових платежів близько 2,9 млрд. грн. Це приблизно півтора відсотка від загальних витрат. Страхові виплати склали 1 млрд. 672 млн. грн ― приблизно 0,8% від загальних витрат. Тобто в будь-якому разі ДМС має тенденцію до розвитку, особливо у зв’язку зі значним подорожчанням витрат на медичні послуги. Адже кожній конкретній людині дуже важко, а інколи неможливо справлятися з тим потоком витрат, які потрібно нести через те або інше захворювання. Ймовірна і випадкова подія, що є страховим випадком. Тому протягом останніх 5–10 років попит на ДМС неухильно зростає, особливо в частині корпоративного страхування, коли роботодавці страхують своїх працівників. Страхові компанії розробляють різноманітні програми страхування, які містять у собі і невідкладну допомогу, і лабораторно-поліклінічну, і стаціонарну, і високоспеціалізовану разом з діагностичною. Страховики готові до співпраці з будь-якими медичними закладами ― і з державними, і з приватними, з діагностичними центрами, лабораторіями тощо, де через ДМС відбувається легалізація витрат, сплата податків, які також ідуть на розвиток загальної системи ОЗ як такої.

ПЛ: Як ви оцінюєте медичну реформу, що відбувається?

Т. Б.: Я вважаю, що з реформуванням системи ОЗ Україна дуже запізнилася. Я радію з того, що процес почався. Наскільки відчутні його результати ― це інше питання. Як і те, які шляхи й засоби обрано і чи правильно визначено мету. Однак я ні в якому разі не виступала би критиком влади, яка намагається щось змінити в тому стані, в якому система ОЗ перебувала багато років. Однак я постійно і наполегливо підкреслюю, що Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», на підставі якого відбувається медична реформа, є фрагментарним і його реалізація приводить лише до фрагментарних наслідків і фрагментарних трансформацій. Натомість стратегія як системна модель розвитку системи ОЗ в Україні на сьогоднішній день відсутня. У нас, як я уже говорила, є близько 100 млрд. грн коштів домогосподарств і 100 млрд. грн тіньових коштів (разом майже 200 млрд. грн!) плюс невеличка частка ДМС. Але у нас сьогодні немає розуміння, що створювати, які компоненти мають туди входити, як вони мають працювати тощо. І чинний фрагментарний закон нас не врятує!

ПЛ: Що б ви сказали тим, хто мріє про страхову модель для медицини в Україні?

Т. Б.: Спочатку треба створити ідеологічну основу, стратегію, системну модель. Визначити, з чого вона складається, як функціонує, як має розвиватися, скільки на це потрібно коштів, де їх узяти та як усім цим процесом керувати. Зробити моніторинг, оцінку та огляд самої медичної галузі відповідно до певних стандартів, визначених документами ВООЗ. І лише потім приміряти на себе ефективні світові моделі.

ПЛ: Тобто проаналізувати те, що є, перед тим, як іти далі?

Т. Б.: Ми маємо весь час розуміти, де ми знаходимося, що відбувається та як змінювати ту чи іншу ситуацію, сформувати прогнозні показники. Левову частку витрат домогосподарств необхідно перевести в легалізовану форму ― за рахунок внесків роботодавців та бюджетних механізмів (обов’язкове медичне страхування). Останнє має базуватися на організації, оплаті та контролі медичної послуги (маршрутизація, стандарти, інформаційні технології, контроль якості та вартості, продуктивність, захист пацієнтів ― застрахованих осіб тощо). Зробити це можна за допомогою системного формування джерел фінансування ОЗ, в основу якого покладено державно-приватне партнерство і бюджетно-страхова структура фінансування (бюджети, обов’язкове та добровільне медичне страхування, інші джерела). Натомість ми є свідками того, що фрагментарна трансформація системи фінансування ОЗ призводить до згубних наслідків та її руйнування. Відтак потрібен комплексний стратегічний підхід до змін всіх компонентів системи ОЗ ― згідно із Національною стратегією охорони здоров’я України, затвердженою на законодавчому рівні. Саме вона має стати основою трансформації системи ОЗ та її поступального розвитку. Засади Національної стратегії охорони здоров’я України створені членами ради ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» (Київське відділення). Сформована Платформа Національної стратегії охорони здоров’я України – відкритий майданчик міжсекторального співробітництва всіх зацікавлених сторін по формуванню і реалізації стратегії охорони здоров’я України. Засновниками Платформи є ВГО «Український Союз промисловців і підприємців» (А. К. Кінах), Національна Академія медичних наук України (В. І. Цимбалюк), Ліга страхових організацій України (О. Ф. Філонюк), ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» (С. М. Ханенко), Федерація профспілок України (Г. В. Осовий). 10 березня 2017 року вищеназвані Сторони підписали Меморандум про співробітництво.

ПЛ: І тоді в Україні запрацює страхова медицина?

Т. Б.: І тоді медичне страхування буде займати одну з центральних позицій у розвитку системи ОЗ і приносити ефективний результат для всіх.

Бесіду вела Валентина Клєщикова-Матвєєва