До сьогодні весь світ бореться з пандемією та її наслідками. На жаль, ці показники зависокі не тільки в медичній статистиці, а й у фінансовій також. Повсюди найбільше постраждав малий бізнес, але є країни, де державна підтримка була вчасною та максимально ефективною.

Такі дії тамтешніх урядів не лише сприяли збереженню бізнесу своїх громадян, а й запобігли паніці та зменшили напруженість у суспільстві. На жаль, наша держава не змогла забезпечити відповідні умови, що призвело до мітингів та інших акцій протесту на вулицях великих міст, де і без того ситуація з рівнем захворюваності близька до критичної…

НАВКОЛО НОВИХ ЗАКОНОДАВЧИХ НОРМ

Верховна Рада України не підтримала законопроєкт № 4313-д, яким пропонувалося «часткове» відстрочення застосування РРО підприємцями ― платниками єдиного податку.

Цей законопроєкт, окрім продовження строків, містив ще й нові умови.

ЩО Ж БУЛО ЗАПРОПОНОВАНО?

Пропозиція 1. Перенести строки набрання чинності нормами щодо застосування РРО та/або ПРРО для фізосіб-«єдинників», крім тих, які здійснюють «ризикові» види діяльності, з 1 квітня 2021 року на 1 січня 2022 року.

Ризикові види операцій:

• • реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону про РРО;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, при здійсненні цих видів діяльності доведеться обов’язково застосовувати РРО з 1 січня 2021 року.

Пропозиція 2. У разі добровільного встановлення та початку застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку другої‒четвертої груп (фізичними особами ― підприємцями), які не мають обов’язку їх застосовувати з 1 січня 2021 року, надати право таким платникам на отримання одноразової грошової допомоги з бюджету.

Розмір одноразової грошової допомоги становить:

• • для платників єдиного податку ІІ групи ― 10% від суми щомісячних авансових внесків з єдиного податку, сплачених за податкові (звітні) періоди 2021 року, в яких розрахункові операції проводились через РРО або ПРРО;
  • для платників єдиного податку ІІІ групи ― 0,5% від обсягу розрахункових операцій, проведених у 2021 році через РРО та ПРРО;
  • для платників єдиного податку IVгрупи ― 10% від суми єдиного податку, сплаченого за податкові (звітні) періоди 2021 року, в яких розрахункові операції проводились через РРО та ПРРО.

Пропозиція 3. Збільшення розміру загальної площі, дозволеної для надання в оренду на спрощеній системі оподаткування (для житлової нерухомості ― до 400 кв. м., для нежитлової ― до 900 кв. м.).

Пропозиція 4. Розширення переліку побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку, а саме:

• • послуги з індивідуального навчання (репетитора);
  • послуги з індивідуального виховання дітей (гувернера);
  • послуги з утримання домашніх тварин, у т. ч. дресирування та догляд за ними;
  • послуги рекламних і споживчих фото- та відеоробіт;
  • послуги з дизайну;
  • послуги з реставрації творів мистецтва;
  • послуги з виготовлення творів мистецтва за індивідуальним замовленням.

Пропозиція 5. Звільнення від застосування РРО та ПРРО платників єдиного податку ІІ групи за критеріями місця здійснення діяльності та/або розміру загальної площі торгового об’єкту. Зокрема, тих, які здійснюють:

• • роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах (крім торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту; текстилю; вживаних товарів; деталей та приладдя для автотранспортних засобів) (група 47.1 КВЕД);
  • роздрібну торгівлю продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (крім підакцизної продукції) (група 47.2 КВЕД);
  • роздрібну торгівлю товарами культурного призначення та товарами для відпочинку в спеціалізованих магазинах (група 47.6 КВЕД);
  • роздрібну торгівлю квітами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах (група 47.76 КВЕД);
  • роздрібну торгівлю сувенірами та виробами народних майстрів;
  • надання послуг перукарнями та салонами краси (група 96.02 КВЕД);
  • надання послуг з тимчасового проживання в об’єктах, загальна сукупна площа яких не перевищує 400 кв. м (група 55.2 КВЕД).

Пропозиція 6. Пом’якшення відповідальності СГ за порушення порядку застосування РРО, зокрема:

• • звільнення від відповідальності СГ, які проводять розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування найменування товару;
  • збільшення до двох мінімальних заробітних плат різниці суми залишку готівки в касі для незастосування штрафу;
  • звільнення від штрафу, пов’язаного зі створенням та зберіганням інформації на контрольній стрічці, і за неподання до ДПС звітності, пов’язаної із застосуванням програмних РРО.

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

Невже знову в нашій державі все «стабільно» ― хотіли допомогти, а вийшло «як завжди»?

Частина вищевикладених норм набере чинності з початку 2021 року. Також у Верховній Раді України зареєстровано достатньо законопроєктів щодо врегулювання питання з впровадженням РРО, а даний документ ще опрацьовується в комітетах ВРУ.

Звісно, ситуацію може кардинально змінити суворий карантин, вірогідність запровадження якого спочатку в окремих регіонах, а далі і по всій території країни зростає разом з кількістю хворих на КОВІД.

Найбільше приголомшує те, що наш малий бізнес може зникнути до літа, бо суперечливі норми новорічного законодавства та відсутність державної підтримки поступово перетворюють його представників на «ремісників», «купців» та «знахарів».

автор — Альона Дарвай, директор компанії «РедФін Агентство податкового та фінансового консалтингу», сертифікований аудитор і податковий консультант