Найбагатший лікар світу
Патрік Сун-Шон — мільярдер і розробник найновітніших технологій у галузі медицини.
Він посідає 39 місце у списку Forbes, сміливо заявляє, що вирішив проблеми, які 20 років були не під силу іншим, керує 800 працівниками, планує вилікувати рак і надати лікарям доступ до всієї інформації світу. Та якщо від багатьох інших учених такі заяви сприймаються досить скептично, то досягнення Сун-Шона змушують повірити, що він справді справиться з усім, про що говорить.
ДОСЬЄ
Дата та місце народження: 29 липня 1952 року,Порт-Елізабет, Південна Африка.
Освіта: Вітватерсрандський університет (University of Witwatersrand), Каліфорнійський університет (UCLA).
Місце роботи: генеральний директор Abraxis BioScience Inc.
Досягнення: почесний член Американськоїколегі хірургів і Королівської колегі хірургів Канади, почесний громадянин трьох континентів.
Офіс найбагатшого лікаря світу і мільярдера Патріка Сун-Шона розташований у передмісті Лос-Анджелеса по сусідству з кінокомпанією MGM, де починали свою історію десятки фільмів у жанрі фентезі. Розробки Сун-Шона у медичній галузі наче частина якогось популярно-наукового фільму: манжета, яка вміє вимірювати пульс, температуру та тиск, онкопрепарат, який підвищив виживаність хворих на рак до 80%, IT-система зі здатністю «радити» і контролювати найкраще та найбільш економне лікування для пацієнтів і багато іншого.
Патрік Сун-Шон виріс у Південній Африці епохи апартеїду в сім’ї китайських емігрантів. У 16 закінчив школу, а в 22 — медичний коледж. Його перший пацієнт не підпускав досебе лікарів, але після прийому в Сун-Шона почав усім казати: «Ідіть до китайця. Тільки він вас вилікує». І китаєць лікував, доки не переїхав до Сполучених Штатів, де продовжив отримувати медичну освіту.
Колеги називають Сун-Шона «неймовірним хірургом» і стверджують, що бажання допомагати людям у нього в крові. Але не всі в такому захваті від прогресивного лікаря-бізнесмена. Під час роботи хірургом у Каліфорнійському університеті Сун-Шон провів операцію з пересадки діабетику клітин, які продукують інсулін. Звісно ж, у пресі ця подія набула значного розголосу, але президентові Американської асоціації цукрового діабету не сподобався галас у ЗМІ: «Розглядати пересадку як перемогу над діабетом або навіть якспосіб терапії занадто рано». IT-директор Бостонського медичного центру Джон Халамка теж дещо скептично ставиться до розробок Сун-Шона: «Його маркетинг випереджає реальні розробки на три роки. Але те, що працює на папері й у лабораторії, не завжди працюватиме у великому медичному центрі. Патрік у якомусь сенсі шоумен».
Проте «шоумен» Сун-Шон має інші погляди щодо своєї діяльності. Наразі він займається розробкою та вдосконаленням системи, яка б не просто підвищила якість лікування, а вивела її на зовсім інший рівень. Основна мета останніх проектів Патріка — надати доступ лікарям до інформації та розробок із усього світу, що допоможе усунути переважну частину помилок під час діагностування чи призначення курсу лікування. В ідеалі нова технологія має працювати наступним чином. Пацієнту з онкозахворюванням роблять миттєвий комплексний аналіз — від розшифрування ДНК до визначення складу крові. У режимі реального часу результати передаються через надшвидкісну мережу. Жодних авторучок, медкарток і бюрократії. Через декілька хвилин комп’ютери рекомендують, які препарати треба застосовувати. Після повернення пацієнта додому ця ж технологія продовжує слідкувати за його станом і передає дані лікарю. У цей час адміністратор клініки оцінює ефективність і вартість різних процедур та ліків, порівнюючи дані з лікарень усієї країни.
«Лікарням не вистачає організованості, грошей і кваліфікованих співробітників
для створення комунікативної інфраструктури.
Чесно кажучи, цим має займатися держава».
Патрік Сун-Шон
Сама ідея створення подібної технології виникла у Сун-Шона в 2005 році, коли дослідження показало, що лікарі неправильно призначили лікування кожним двом із трьох хворих на рак підшлункової залози. Тоді він зрозумів основну проблему: «Лікарням не вистачає організованості, грошей і кваліфікованих співробітників для створення комунікативної інфраструктури. Чесно кажучи, цим має займатися держава». Прогресивний стратег Сун-Шон навіть не розглядав варіант удосконалення комп’ютерних систем і програм. Йому потрібно було щось більше, масштабніше. І тоді Сун-Шон починає думати над фантастичним проектом, який зміг би надати лікарям доступ до абсолютно всієї інформації з різних лікарень, медичних закладів, лабораторій і тримати їх у курсі останніх напрацювань у сфері медицини. Лікар-бізнесмен пояснює:«Кожен день у нас під рукою буде більше інформації, ніж людство створило за всю свою історію. Ми будемо отримувати дані про новітні розробки і відкриття кожно годня, а це допоможе перемогти більшість хвороб. Навіть рак!»
Сун-Шон купив за 100 млн доларів надшвидкісну урядову комп’ютерну мережу«National Lambda Rail», яку модернізував і надалі планує саме нею передавати медичні дані з усіх лікарень США. Патрік переконаний, що для якісного лікування результат і витрати на нього потрібно відслідковувати в реальному часі, що допоможе пацієнтам отримувати медичні послуги найвищого рівня за найнижчими цінами.
Завдяки цілеспрямованості, розуму та працездатності Сун-Шон став найбагатшим лікарем світу. Forbes оцінив його статки в 12 млрд доларів США. Але Патріка ображає, що за ним закріпилася слава бізнесмена, а не вченого.Сун-Шон, окрім фантастичних комунікативно-медичних проектів, розробив препарат, який підвищив виживаність онкохворих до 80%.
У 1991 році Патрік винайшов абраксан —антипухлинні ліки, до яких провідні онкологи ставилися скептично, називаючи їх «старим вином у новій пляшці». Сун-Шон був упевнений, що зробив важливе відкриття, хоча абраксан у складі мав уже давно відомий препарат таксол і «упаковувався» в білок альбумін. Патріку довелося купити невелику фірму, яка займалася випуском ліків-генериків, щоб налаштувати вихід партії абраксану. Ризиковано? Так. Сміливо? Однозначно. Самовпевнено? Частково. У 2013 році статистика показала, що абраксан продовжує життя пацієнтів із раком підшлункової залози на 1,8 місяців. Що не може не виправдати ризик, сміливість і самовпевненість ученого.
ПЛАНИ
Серед розробок Сун-Шона, які він планує в майбутньому запровадити в усіх лікарнях, є підключення медичної апаратури до системи ведення електронних історій хвороб, фінансових і комп’ютерних програм; програма QiImaging, яка дозволяє переглядати знімки комп’ютерної томографії та МРТ на мобільних пристроях; пляшечка для ліків GlowCap із розумним ковпачком, який сигналом індикатора нагадує пацієнту про час прийому ліків, а лікарю звітує про вживання призначених препаратів, та багато іншого.
Сун-Шон переконаний, що в людині може вживатися одночасно два характери: бізнесмена та науковця. Сам він, потрапивши до списку Forbes і продовжуючи розробляти технології для модернізації медицини, повністю підтверджує власні слова. Самовпевнений, працьовитий філантроп, який часто робить гучні заяви про свої досягнення і плани, Сун-Шон — приклад успішного поєднання розуму, цілеспрямованості та величезного бажання допомогти всьому людству.