Перший рік роботи Центру хірургічних рішень «ДІЄВО»: хоробрим доля допомагає

 Рішення про відкриття багатопрофільного Центру хірургічних рішень «ДІЄВО» було прийняте засновниками напередодні пандемії, восени 2019 року. Підготовка до запуску відбувалась на тлі перших локдаунів. Найбільш активно готувалися навесні 2020 року. Перший рік роботи проминув в умовах глобальних змін і «нових норм» — як у медичній галузі, так і в суспільстві загалом.

А втім, згідно з відомим латинським висловом, хоробрим доля допомагає! Fortes fortuna adiuvat! Отже, все вдалося, і сьогодні ми спостерігаємо стрімкий розвиток Центру хірургічних рішень «ДІЄВО». Спілкуючись на приватному медичному ринку в професійних спільнотах, ми отримуємо лише позитивні відгуки про заклад.

У першу річницю з початку роботи Центру згадаємо підготовку до відкриття, супровід якої здійснювала команда «МедКапіталГруп». Власник та генеральний директор агенції Олена Черненко зустрілася з керуючим партнером «ДІЄВО», лікарем-урологом, кандидатом медичних наук, доцентом Богданом Джураном, щоб обговорити пройдений шлях, а також розглянути унікальний стиль і компетенції закладу. Цю бесіду пропонуємо до уваги читачів журналу «Приватний лікар».

О. Ч.: Богдане Васильовичу, минув рік з початку роботи Центру хірургічних рішень «ДІЄВО». Що вдалось із запланованого, а що ні?

Б. Д.: Передусім зауважу, що економічний розвиток проєкту виявився дещо більш стриманим, ніж ми розраховували наприкінці 2019 року. Пандемія, безперечно, призвела до перерозподілу пацієнтопотоків, змін у поведінці пацієнтів та особливо позначилась на швидкості прийняття пацієнтами рішень у ситуаціях, коли необхідна медична допомога. Вважаю, що далося взнаки й «просідання» платоспроможності населення. Проте наш стриманий сценарій розвитку повністю реалізовано і відповідних показників досягнуто.

О. Ч.: Які, на ваш погляд, головні чинники цього успіху?

Б. Д.: Ми вчасно перелаштовувались, швидко приймали управлінські рішення, використовували нові, навіть несподівані для нас, незаплановані (!) можливості. Тому старт нашої подорожі впевнено вважаю вдалим, незважаючи на те, що одразу потрапили в бурю!

О.Ч. Так, ви точно втримались на плаву…

Б. Д.: …А до того ще й загартували команду, уточнили мету й тактичні цілі і тепер готові до будь-яких випробувань і до справді довгої подорожі.

О.Ч.: Повернімося до питання про очікування і реальність…

Б. :Д. Медичний компонент стратегії «ДІЄВО» повністю реалізовано. Нашу об’єднавчу ідею, концепцію єдиного хірургічного простору для хірургів сьогодні втілено в діях та результатах.

О. Ч.: Якби ви знали наперед про всі ті зміни, через які довелося пройти галузі, чи була б ваша ідея тією самою?

Б. Д.: Впевнений, так. Наше рішення про створення приватної клініки було прийняте виважено та усвідомлено.

О. Ч.: Його підґрунтям виявились, мабуть, нюанси роботи в державному секторі?

Б. Д:. Лише певною мірою… Головним було бажання об’єднати основні хірургічні напрями в межах одного закладу. Ми мріяли розв’язувати найскладніші кейси, допомагати пацієнтам з об’єднаними діагнозами. Це якірні мотиви створення Центру хірургічних рішень «ДІЄВО». Вони спрацювали і лишаються незмінними за будь-яких зовнішніх обставин. До того ж, наша команда вже мала досвід того, як стартувати в кризу. Це не вперше для нас, адже запускали новий напрям — пакет високотехнологічних послуг — у розпал політично-суспільної кризи 2014 року.

О. Ч.: Повернімося до початку роботи Центру: все пішло за іншими сценаріями, аніж ті, що планувались. Ми з вами пам’ятаємо перші місяці, і вони не були легкі. Коли ви як співзасновник та керівник зробили видих на повні груди? Коли саме відчули, що «все працює»?

Б. Д.: Полегшенням, безумовно, було досягнення беззбитковості закладу. Психологічно усвідомлення того, що проєкт більше не потрібно дотувати, викликає відчуття свободи, з’являється простір для нових ідей, більш сміливих управлінських рішень. Тому всім, хто лише планує інвестування в медичний бізнес, щиро раджу приділити увагу саме таким розрахункам, причому у форматі «гіршого сценарію». Це допоможе розрахувати сили, визначити джерела та спланувати рух грошових коштів.

О. Ч.: До речі, ви маєте багаторічний досвід у ролі лідера медичної команди. В чому різниця між роботою в державному медичному закладі та в приватному — для вас особисто?

Б. Д.: У власній медичній установі набагато ширше «вікно можливостей». Тут ми маємо всі можливості працювати без надуманих шаблонів, без безглуздих обмежень та організаційних складнощів. Ми активно застосовуємо комбіновані підходи, виконуємо комбіновані (одночасні) оперативні втручання, що допомагають пацієнту позбавитися декількох хірургічних проблем (урологія, хірургія, гінекологія тощо) одночасно.

Багато з чого було організаційно неможливим під час роботи на базі одного хірургічного відділення або ж потребувало багатокрокових узгоджень, що призводило до втрат часу і, відповідно, зменшувало цінність медичної допомоги. Натомість одна з переваг Центру хірургічних рішень «ДІЄВО» — це швидкість як прийняття рішень, так і конкретних дій, спрямованих на допомогу пацієнтові. І це яскраво відображено в повній назві нашого закладу!

О. Ч.: Що із запланованих на початку організаційних інструментів вдалось реалізувати?

Б. Д.: Повною мірою вдалося структурувати маршрути пацієнтів. Попереднє консультування пацієнтів, які проживають не в Києві, а в інших населених пунктах, відбувається віддалено. В багатьох випадках пацієнт, що має призначення на операцію, прибуває до «ДІЄВО» в день проведення втручання вже з результатами всіх аналізів та обстежень. Для тих, кому не вдалося пройти рекомендовані обстеження, ми активно використовуємо наш невеликий амбулаторний блок. Маємо повністю обладнаний кабінет гінеколога, виконуємо усі види УЗД, ендоскопічні дослідження.

О. Ч.: На стадії проєкту це була власна поліклініка з первинним прийомом лікарів основних хірургічних спеціальностей…

Б. Д.: Так, але це приклад зміни курсу під впливом уже отриманого досвіду і вимог до роботи медичного закладу, спричинених пандемією. Наразі кабінети амбулаторного прийому використовуються в переважній більшості випадків лише для перед- та післяопераційних консультацій.

О. Ч.: У штаті «ДІЄВО» працюють здебільшого сумісники чи лікарі на основному місці роботи?

Б. Д.: Ми залучили лікарів опорних спеціальностей, які є нашим «ядром». Проте для здійснення окремих, рідкісних операцій запрошуємо фахівців саме за цими видами втручань. У нас також багато тих, хто працює в одному, переважно державному чи комунальному закладі і водночас у нашій приватній клініці. Але на медичному ринку працює певна категорія лікарів, які підробляють скрізь, у багатьох медичних закладах. Таких «гастролерів» ми намагаємося не запрошувати й не утримувати в команді.

О. Ч.: Як ви ставитеся до такого трендового нині формату організації закладу, як «хірургічний хаб»? До речі, про це постійно запитують клієнти «МедКапіталГруп»…

Б. Д.: Якщо відверто, то категорично негативно. Що тут казати, якщо наразі це неможливо перш за все через юридичні чинники, позиції загального податкового та кадрового законодавства. Також треба розуміти, що відповідальність за результат медичної діяльності лікаря лежить винятково (!) на закладі, в якому надано допомогу.

О. Ч.: Богдане Васильовичу, ви лікар, котрий одним з перших в Україні почав здійснювати ендоскопічні втручання в хірургічній урології. Що можете сказати про потенціал «ДІЄВО» саме в урології?

Б. Д.: На сьогодні Центр хірургічних рішень «ДІЄВО» входить до переліку небагатьох хірургічних центрів Європи та світу, де виконують інтраренальні втручання. При цьому ми ділимось нашими напрацюваннями, так би мовити, tips and tricks, з колегами з будь-яких країн світу. Проводимо майстер-класи і навчальні цикли. Так, лише протягом 2021 року провели майстер-класи «Тандем перкутанної літотрипсії та гнучкої пієлоскопії», «Сучасні аспекти резектоскопії» та «Генітоуретральний синдром на стику спеціальностей», трансляції яких дивилися лікарі з багатьох країн світу, в тому числі з країн Прибалтики й Америки, зокрема США. Загалом близько 2000 учасників!

О. Ч.: Специфіка суто хірургічного профіля в тому, що операцію призначає лікар, а пацієнт або отримує скерування до хірургічного центру, або починає шукати заклад власноруч. Чи відчуваєте готовність медичних спільнот в Україні сприймати, розуміти суть тих технологій, які ви застосовуєте?

Б. Д.: Питання влучне, і, на жаль, це не завжди так. Подеколи отримуємо пацієнтів з регіонів із занедбаними формами захворювань і з переконанням: «Все що завгодно, тільки не операція». Я вважаю, що відповідальність за існування таких застарілих переконань несуть саме лікарі — як першої ланки, так і спеціалісти на місцях. Саме тому ми активно працюємо не тільки над впізнаваністю «ДІЄВО» серед пацієнтів, але й над обізнаністю лікарів стосовно сучасних хірургічних підходів та методик. Наведу приклади: до нас звернувся пацієнт з пухлиною нирки, але протягом передопераційного обстеження ми виявили ще й килу стравохідного отвору діафрагми. Ще один випадок: пацієнт, у якого виявлено ТРИ (!) види раку: уражені кишечник, шлунок, нирка. Ми ж виконали одне лапароскопічне втручання! Ретельно спланували його та успішно здійснили. Переваги для пацієнта — один наркоз, економія коштів, економія часу на відновлення. Але не варто недооцінювати той фактор, що безліч і пацієнтів, і, на жаль, лікарів можуть мати безпідставні, але дуже войовничі упередження стосовно таких одночасних втручань. Це результат некомпетентності та неосвіченості щодо сучасних можливостей. А подекуди — просто людської пасивності. Саме протиборство з такими діями і дало нам сьогодні змогу працювати разом за різними напрямами в хірургії, коли, даруйте, пацієнта не ділять на «мій» та, що гірше, «не мій».

О. Ч.: Тут би вам стали в нагоді облік цікавих, значущих клінічних кейсів, власна база даних…

Б. Д.: Безперечно! Ми справді ретельно фіксуємо, описуємо, відображаємо віддалені результати хірургічного лікування. І вже доповіли про цікаві випадки на конгресі Асоціації урологів України в червні цього року та плануємо такі доповіді в професійному колі проводити і надалі.

О. Ч.: Створюєте свого роду власний «портфель клінічних кейсів»?

Б. Д.: Саме так. Він уже чималий, навіть за перший рік роботи. Використовуємо власні надбання в процесі навчання лікарів-інтернів, а також протягом адаптації нових співробітників Центру. Маємо два вектори такої просвітницької та навчальної діяльності.

Перший — підвищення обізнаності лікарів первинної ланки, спеціалістів на місцях, у регіонах стосовно новітніх хірургічних технологій.

Другий — це формування в усіх хірургів «ДІЄВО» розуміння повного обсягу операцій та їхніх комбінацій, які можна виконувати та які є частиною рутинної хірургічної практики в європейських країнах. Бо майже ні в кого з лікарів немає такого досвіду у власному «професійному анамнезі».

О. Ч.: Ви маєте неабиякий особистий досвід виступів на різних галузевих конференціях, семінарах, майстер-класах…

Б. Д.: Не тільки я, а й багато хто з колег. Але є спільні наміри щодо участі в професійних конференціях уже від імені «ДІЄВО». Крім того, на сьогодні «ДІЄВО» має статус клінічної бази кафедри урології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика. Проводимо практичну частину багатьох циклів, отримуємо вдячні відгуки молодих лікарів, а кращих запрошуємо до себе на роботу. В наших планах — створення ще декількох таких баз, наразі узгоджено договір про розміщення кафедри хірургії НМУ ім. О. О. Богомольця. До речі, це ще одна наша концептуальна мета, яку обговорювали із самого початку та якої досягнуто.

О. Ч.: Богдане Васильовичу, який на сьогодні status praesens медичного центру «ДІЄВО»?

Б. Д.: Етап формування команди вже завершуємо. Маємо власний «почерк», формат роботи й унікальний стиль.

О. Ч.: Наведіть, будь ласка, пару прикладів: що робите щодня в практиці «ДІЄВО»?

Б. Д.: Обходи й огляди кожного пацієнта щодня — обов’язково. Внутрішній аудит якості – безперечно, рутинно. Постійне спілкування з прооперованими пацієнтами та їхніми лікуючими лікарями — завжди, незалежно від місця проживання. Та ще безліч повсякденних питань від роботи з персоналом до маркетингу та реклами.

О. Ч.: Розвиток Центру хірургічних рішень «ДІЄВО» — яким він буде далі?

Б. Д.: Сподіваюсь, він буде й інтенсивним, й екстенсивним. Майбутнє хірургії загалом великою мірою буде визначатися розвитком технологій, але за розвитком техніки сьогодні не встигає майстерність рук хірургів. Саме тому так багато уваги, часу, ресурсів приділяємо навчальній роботі, підготовці молоді.

О. Ч.: У чому у вас як у медичного лідера є потреба? Що може дати вам ринок і такі агенції, як «МедКапіталГруп»?

Б. Д.: На мою думку, не вистачає бази даних лікарів саме для роботодавців. З реальними відгуками про роботу, позитивними та негативними… Це дало б нам змогу навіть не витрачати час на співбесіди з лікарями, які мають довгий шлейф сумнівних «досягнень»…

О. Ч.: Ідея — супер, але ви розумієте, що в такому інструменті було б дуже багато суб’єктивності…

Б. Д.: Так, тому вам є над чим поміркувати! Ще для нас актуальні питання аудиту — як фінансового, так і організаційного.

О. Ч.: Пане Богдане, сьогодні ви більше лікар чи управлінець?

Б. Д.: (усміхається) Подивіться, ми розмовляємо в моєму кабінеті, але я не сів на директорське місце. Я все ж таки залишаюсь організатором медичної діяльності. Щодня оперую, навчаю молодих лікарів, здійснюю заходи з контролю медичної якості. Загальне адміністрування Центру здійснює виконавчий директор. Але в цілому ці види управління важко роз’єднати, та й недоцільно цього робити. Вдала операція — це не винятково робота хірурга, це робота всієї команди. Від запису на передопераційний прийом до планування втручання — з урахуванням не лише медичної ситуації, але й побажань пацієнта, його способу життя, логістики. Навіть суто сама операція — це не тільки техніка втручання, це цілісність взаємодії багатьох людей, від хірурга й асистента до санітарки. Якщо операцію проведено відмінно, але медсестри та санітарки знехтують гігієнічним доглядом за пацієнтом, — це може звести нанівець усі зусилля хірурга. Всі в команді мають пам’ятати про це. Саме це — предмет моєї як керівника щоденної роботи.