РОЗДУМИ ПРО ХАРЧОВИЙ ГЕНОЦИД

Здорове харчування. Чули? Мабуть, так. Сьогодні про це багато говорять, особливо в контексті профілактики хвороб. Це має сенс, адже доведено, що з декількох факторів, що їх людина може коригувати, правильному харчуванню належить найпотужніша роль у запобіганні хвороб та подоланні їх. Але мова піде не про дієтотерапію — це я залишу фахівцям, які на цьому розуміються. Я розповім вам про те, що потрібно робити ДО дієтотерапії. Про те, які продукти харчування потрапляють на ваш стіл та стіл ваших пацієнтів. Головне, чого я хочу, — аби ви споживали якісну та здорову їжу, свідомо обираючи продукти на полицях магазинів. А ще я хочу, щоб українські лікарі стали флагманом національного руху проти харчового геноциду, влаштованого виробниками та роздрібними торговельними мережами з мовчазного дозволу уряду.

Ціла низка фактів говорить про те, що «пересічного українця» дурять усі, кому не ліньки, від виробників продуктів до продавчинь у магазинах та продуктових лавках. Про базарних тіток, котрі в замацаних фартухах продають харчі, я мовчу, сподіваючись, що ви там не купляєте їжу. Аби вас переконати, що до вибору продуктів треба ставитися уважно, наведу декілька фактів:

1. Згідно із звітом ВООЗ, з 2016 року Україна належить до країн з обмеженим доступом до питної води. Парадоксально, але цей факт пояснюється тим, що ВООЗ враховує доступ саме до ЯКІСНОЇ питної води. Джерелом 80% питної води України є річка Дніпро, що за якістю води відноситься до VI класу (це найвищий рівень забрудненості). Зважаючи на тотальну забрудненість ґрунтових вод України нітратами, а більшості річок — біогенними сполуками та різноманітними промисловими відходами, важко собі уявити будь-яке екологічне агропромислове виробництво на теренах України.

2. Відсутність державного контролю якості сировини, стандартів виробництва, умов транспортування, зберігання та реалізації продуктів харчування призводить до смертельної вакханалії на всіх згаданих етапах. Програми «Ревізор» та «Територія обману» замінили СЕС, але не стали дамокловим мечем над головами виробників, перевізників та реалізаторів продуктів харчування.

3. Внаслідок дурнуватих податкових умов, корупції в органах державної влади та безглуздого керування агропромисловою галуззю поголів’я худоби стрімко скорочувалося, починаючи з 1992 року, і на даний час ми маємо вкрай обмежену кількість великої рогатої худоби, що могла б забезпечувати внутрішній попит населення на молочні продукти та м’ясо. Щодня ми чуємо в ЗМІ про виявлений фальсифікат молочних продуктів — масла, молока, сирів, морозива.

4. Про використання спеціальних кормів та домішок для швидкого зростання ваги, антибіотиків тощо при виробництві курятини та свинини казати не буду — про це ви і так знаєте. Негативний вплив цих факторів на здоров’я — значне «помолодшання» хвороб та зміна типових клінічних картин перебігу хвороб, антибіотикорезистентність, алергізація, ожиріння, кардіоваскулярні й онкологічні захворювання та ще багато іншого.

5. Порівняно з 2013 роком, Україна збільшила обсяг імпорту технічних жирів (кокосова, пальмова олія) на 51%. Тепер вони там, де б ви ніколи і не подумали — в дитячому морозиві ТМ «Рудь». І ще багато в чому іншому.

І наостанок. Типова для української ментальності жадібність змушує вичавлювати прибуток навіть з тих зіпсованих продуктів, що потрібно було б вже глибоко закопувати. І майже кожен з тих, хто бере участь у колообігу харчів «від лану до столу», є співучасником злочину — харчового геноциду українського народу.

Звісно, що завжди є винятки з правил. Боляче, що такі винятки — тільки для «обраних». Особисто знаю людей, які замовляють продукти харчування за кордоном, не наважуючись ризикувати власним здоров’ям та життям.