Видача документів лікарями — ФОП

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, господарська діяльність з медичної практики може провадитися як закладами охорони здоров’я, так і фізичними особами — підприємцями (далі — ФОП). На даний час у світлі реформи первинної ланки стає все більше ФОП, які укладають договори з Національною службою здоров’я (НСЗУ) та надають медичні послуги населенню за програмою державних медичних гарантій. Передбачається, що в майбутньому до сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів долучаться також «вузькі» спеціалісти, які відкриватимуть приватні кабінети і працюватимуть поза медичними закладами. Чи все так просто для лікарів — ФОП? У даній статті детальніше розглянемо законодавчо встановлені правила та обмеження щодо видачі лікарями — ФОП довідок та інших офіційних документів.

ЛИСТКИ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Одним з найцікавіших медичних документів з точки зору законодавчого регулювання є листок непрацездатності. Так, відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001, право видачі листків непрацездатності надається, зокрема, лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці. Все начебто добре, але ж листок непрацездатності видається за результатами проведення експертизи тимчасової непрацездатності, яка у свою чергу, згідно з нормами Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України № 189 від 09.04.2008, здійснюється за умови наявності ліцензії на право провадження господарської діяльності з медичної практики та сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності. Зазвичай лікар — ФОП акредитацію не проходить. Тобто фактично лікар — ФОП не може провести експертизу тимчасової непрацездатності, а от видати документ, який непрацездатність засвідчує, — може. Як бути в такому разі? У випадку виникнення колізій між підзаконними нормативно-правовими актами слід звертатися до норм закону. Статтею 69 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачено, що медична експертиза з тимчасової втрати непрацездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці. Отже, лікар — ФОП може проводити експертизу тимчасової непрацездатності і видавати за її результатами листки непрацездатності. Замовником бланків листків непрацездатності на державному рівні є Міністерство охорони здоров’я України, тому для отримання цих бланків лікарям — ФОП необхідно звертатися до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій з обґрунтованим розрахунком потреби. Після відшкодування вартості виготовлених бланків лікар — ФОП отримує бланки та здійснює видачу листків непрацездатності у порядку, встановленому законом. Також звертаємо увагу, що видача листків непрацездатності входить до Переліку медичних послуг з надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України № 504 від 19.03.2018, а тому в обов’язковому порядку здійснюється лікарями — ФОП, що уклали договір с НСЗУ.

ЛІКАРСЬКЕ СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ
Згаданим вище Переліком медичних послуг з надання первинної медичної допомоги передбачено видачу лікарем свідоцтва про смерть. Лікарське свідоцтво про смерть є формою первинної облікової документації № 106/о, затвердженою наказом МОЗ України № 545 від 08.08.2006. Звернувшись до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої тим самим наказом, знову стикаємось із колізією, оскільки відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. лікарське свідоцтво про смерть видається закладами охорони здоров’я. Отже, два рівнозначні за юридичною силою нормативні акти містять абсолютно протилежні норми. То ж як діяти лікарю? На даний час не існує єдиної, нормативно визначеної позиції щодо видачі лікарями — ФОП лікарських свідоцтв про смерть. Рекомендуємо звернутися до МОЗ України за наданням роз’яснень з цього питання Загалом, якщо аналізувати нормативно-правові акти, що стосуються ведення первинної медичної облікової документації, можна дійти висновку, що вони «не розраховані» на ФОП. Майже всі форми та інструкції до них передбачають заповнення реквізитів саме закладу охорони здоров’я або підпис завідувача відділенням чи головного лікаря. Навіть в інструкції щодо заповнення медичної карти амбулаторного хворого згадується тільки заклад охорони здоров’я! Як бути в цій ситуації лікарю — ФОП? Звичайно, лікар може і повинен вести первинну облікову документацію, передбачену нормативними актами з питань надання первинної медичної допомоги. У такому разі замість реквізитів закладу зазначаються реквізити ФОП як суб’єкта господарювання.

РЕЦЕПТИ НА НАРКОТИЧНІ ЗАСОБИ (Ф-3)
Пунктом 12 Переліку медичних послуг з надання первинної медичної допомоги передбачено, зокрема, призначення наркотичних засобів та психотропних речовин відповідно до законодавства, включаючи оформлення рецептів для лікування больового синдрому. Правила виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджені наказом МОЗ України № 360 від 19.07.2005 (у редакції наказу МОЗ України № 1819 від 04.10.2018), не містять заборон чи обмежень для виписування лікарями — ФОП рецептів на наркотичні засоби. ФОП мають досить широкі можливості для здійснення медичної практики, в тому числі для надання первинної медичної допомоги населенню і видачі відповідних документів. Навіть більше — сама форма спеціального рецептурного бланка № 3 (ф-3) передбачає можливість її заповнення як лікарем, що працює в закладі охорони здоров’я, так і лікарем — ФОП (наприклад, найперша графа — «Найменування закладу охорони здоров’я або прізвище, ім’я, по батькові ФОП»). Водночас звертаємо увагу, що рецептурні бланки № 3 (ф-3) є спеціальними бланками, придбання яких здійснюється через аптечні склади (бази), аптеки або структурні підрозділи з питань охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Окрім того, ці бланки потребують особливих умов зберігання та обліку, яких лікар — ФОП обов’язково має дотримуватися.

P.S. Таким чином, на сьогодні лікарі — ФОП мають досить широкі можливості для здійснення медичної практики, в тому числі для надання первинної медичної допомоги населенню і видачі відповідних документів. Водночас існують деякі неврегульовані питання, що не дає змоги говорити про абсолютно комфортне середовище для роботи і не сприяє задекларованій рівності і конкурентоспроможності державної та приватної медицини.