БІЗНЕС ТА ПОДАТКИ. Закон України № 533-ІХ ― «податковий» COVID-19 чи антикризова «вакцина» для бізнесу?

 

Альона Дарвай, директор компанії «РедФін Агентство податкового та фінансового консалтингу», 

сертифікований аудитор та податковий консультант

З 12 березня по 3 квітня 2020 року на всій території України було встановлено карантин (постанова КМУ від 11.03.2020 р. № 211 ― із 17 березня діє в новій редакції). У той самий день прийнято й опубліковано чотири «карантинних» Закони від 17.03.2020 р. ― № 530-ІХ, № 531-ІХ, № 532-ІХ, № 533-ІХ («Голос України» від 17.03.2020 р. № 51). Законом № 530 карантин віднесений до форс-мажорних обставин, передбачено тимчасово проводити закупівлі, необхідні для здійснення невідкладних заходів з попередження і лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), без застосування процедур Закону від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про державні закупівлі» та багато іншого. А Закон № 533 спрямований на підтримку бізнесу.

Примітка: Постановою КМУ від 25.03.2020 р. № 239 було запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України, відповідно загальнонаціональний карантин подовжено на 30 днів ― до 24 квітня 2020 року.

ЗМІНИ ЩОДО ШТРАФІВ

Платники податків звільняються від відповідальності за податкові порушення, скоєні в період з 1 березня по 31 травня 2020 року. В цей період також не нараховуватиметься пеня (а та, що вже нарахована, має бути списана). Йдеться про всі податкові штрафи, крім штрафів: за порушення, допущені при нарахуванні, декларуванні та сплаті ПДВ, акцизного податку та рентної плати; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального і спирту етилового; недотримання вимог до договорів довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення; за відчуження майна, що перебуває в податковій заставі. До платників ЄСВ тимчасово не застосовуватимуться санкції за несвоєчасне подання звітності та несвоєчасну сплату (перерахування) збору, а також за неповну або несвоєчасну його сплату в періоди з 1 по 31 березня і з 1 по 30 квітня. Протягом цього ж періоду не нараховуватиметься пеня (нові п. 911.1, 911.2 розд. VIII Закону від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі ― Закон № 2464). Водночас запроваджується адміністративна відповідальність за порушення карантинних і санітарних правил (для громадян ― у вигляді штрафу в розмірі від 17 000 до 34 000 грн, для посадових осіб ― у розмірі від 34 000 до 170 000 грн), а також кримінальна відповідальність за умисне зараження людей.

До уваги!

На сьогодні платників податків найбільше турбує питання «відміни» чи «відстрочення» сплати ЄСВ, бо зрозумілого трактування законодавчих норм немає. Питанню сплати єдиного податку 1─2 групами не знайшлося місця в законі. Тому сплачувати його доведеться вчасно.

 МОРАТОРІЙ НА ПЕРЕВІРКИ

Запроваджується заборона на проведення податкових документальних і фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Ті суб’єкти господарювання (далі ― СГ), яких було внесено до плану-графіка перевірок і перевірка яких не почалася на день набуття чинності закону за проєктом № 3220, вноситимуться до оновленого плану-графіка, який мали оприлюднити до 30 березня. Якщо ж перевірка почалася, то її проведення тимчасово зупинять до 31 травня. Мораторій не стосується камеральних перевірок і позапланових перевірок у зв’язку із заявленим бюджетним відшкодуванням (від’ємним значенням) ПДВ на підставі пп. 78.1.8 Податкового кодексу (далі ― ПК). На період мораторію припиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК. Також запроваджується мораторій на документальні перевірки з ЄСВ на період з 18 березня по 18 травня, а розпочаті та не закінчені до 18 березня перевірки зупинять до 18 травня (п. 912 розд. VIII Закону № 2464). До 31 травня 2020 року контролюючим органам заборонено проводити планові перевірки у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю), що здійснюється: за діяльністю СГ, яких віднесено до суб’єктів з високим ступенем ризику; за дотриманням вимог з формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зрозуміло, мораторій на перевірки ― тимчасовий захід. Тож окреслимо періоди, коли бізнесу не загрожуватимуть деякі види перевірок.

Перевірки, на які встановлено мораторій	Період дії мораторію
Документальні та фактичні перевірки.	18 березня ― 31 травня 2020 року
Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.	18 березня ― 18 травня 2020 року
Планові заходи із здійснення держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.	18 березня ― 31 травня 2020 року

До уваги!

Важливо звернути увагу на припинення перебігу строків давності,

зазначених у статті 102 ПКУ, а отже, надалі розмежувати порушення,

які підпадають під мораторій, для органів ДПС буде фізично неможливо.

 ПРЕФЕРЕНЦІЇ ЗА ПОДАТКАМИ ТА ПЛАТЕЖАМИ

Звільняються від сплати ввізного мита і ПДВ операції з увезення лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання, призначених для запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Їхній перелік визначить КМУ. Законом № 532, зокрема, прописані податкові преференції та пільги з податку на прибуток, ПДФО та ПДВ, спрямовані на підвищення доступності ліків і медвиробів, що закуповуються за бюджетні кошти. Усіх підприємців, фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільнили від сплати ЄСВ за себе за березень і квітень 2020 року (новий п. 910 розд. VIII Закону № 2464). Мінімальний страховий внесок сплачувати не потрібно. А до страхового стажу ці місяці зарахують. Але сплатити ЄСВ за цей період можна добровільно. Плату за землю, що використовується в госпдіяльності, і податок на нерухомість за об’єкти нежитлової нерухомості юрособи не повинні будуть сплачувати за період із 1 березня по 30 квітня 2020 року. Для цього платники (крім фізосіб) можуть подати уточнюючі декларації за цими податками. Від податків на майно на вищезгаданий період звільнили і фізосіб. Їм перерахунок плати за землю і податку на нерухомість зробить контролюючий орган. Також перенесено граничний строк подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік (крім випадків, коли вона подається пізніше) ― до 1 липня 2020 року, а сплата податку за нею ― до 1 жовтня 2020 року.

До уваги!

У законодавчій базі є багато невідповідностей, а саме:

перенесено строки подання звітності з деяких податків,

проте про перенесення строків сплати не зазначено!

 РРО-РЕВОЛЮЦІЯ ВІДКЛАДАЄТЬСЯ

Основні зміни щодо РРО набудуть чинності з 1 серпня (повинні були набути чинності з 19.04.2020 р.). Тепер до 1 січня 2021 року можуть не застосовувати РРО (ПРРО) підприємці ― платники єдиного податку другої─четвертої груп незалежно від виду діяльності, якщо їхній дохід протягом календарного року не перевищує 1 млн грн (крім тих, хто реалізує технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби і вироби медпризначення). А було ― до 1 жовтня 2020 року, й у винятках значилися платні послуги у сфері охорони здоров’я. Фізособи-єдинники другої─четвертої груп з доходом не більше ніж 1 млн грн (крім тих, хто провадить види діяльності за переліком ― див. «Детінізація готівкових розрахунків і нові обмеження для єдинників: що змінилося в Податковому кодексі та Законі про РРО») тепер можуть не застосовувати РРО (ПРРО) з 1 січня до 1 квітня 2021 року (було: з 1 жовтня 2019 року до 1 січня 2021 року).

До уваги!

Для платників, які реалізують підакцизні товари, ОБОВ’ЯЗКОВО до 19.04.2020 року

ввести коди УКТ ЗЕД, оскільки даний реквізит є обов’язковим у фіскальному чеку.

Також для приватних медичних закладів, які працюють у період карантину,

рекомендую встановлювати РРО та поступово навчатися працювати!

 ТРУДОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Можуть працювати вдома працівники підприємств, держслужбовці та службовці органів місцевого самоврядування. Тепер лікарняний повинні видати не тільки хворому працівникові, але й тому, хто перебуває в установах охорони здоров’я або в самоізоляції у зв’язку із запобіганням виникненню і поширенню COVID-19. Працівники мають право взяти відпустку без збереження зарплати у зв’язку з карантином. Строк такої відпустки не зараховуватиметься до загального 15-денного строку для відпусток за сімейними обставинами. Але відпустка за свій рахунок у зв’язку з карантином ― тільки за бажанням працівника! За відсутності такого бажання в разі припинення діяльності доведеться фіксувати простій. Як його оформити ― див. «Простій на підприємстві: як правильно оформити?».

До уваги!

Законне звільнення працівника в період карантину

не загрожує роботодавцеві кримінальною відповідальністю!

У правилах розірвання трудових відносин у зв’язку із запровадженням карантину нічого не змінилося. Щодо запитань, в яких ідеться, що роботодавцям, які незаконно звільняють працівників, загрожує кримінальна відповідальність, даються рекомендації для незаконно звільнених працівників: звертатися із заявами або телефонувати до поліції. Проте зверніть увагу: йдеться тільки про незаконні звільнення! Ніяких обмежень щодо можливості розривати трудові відносини в період карантину законодавством не передбачено. Ні до КЗпП, ні до інших законодавчих актів ніяких змін із цього питання у зв’язку з карантином не вносилося. Тому в разі потреби трудовий договір може бути розірваний за підставами, передбаченими КЗпП, зокрема за власним бажанням працівника на підставі ст. 38 КЗпП.

Підстави для припинення трудового договору з працівником визначено у ст. 36, 38─41, 45 КЗпП, а саме:

• • угода сторін;
  • закінчення строку дії трудового договору;
  • призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи та посада;
  • розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
  • розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
  • розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
  • переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  • відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
  • набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження роботи;
  • укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Законів від 16.09.2014 р. № 1682-VII «Про очищення влади» та від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»;
  • підстави, передбачені контрактом та іншими законами.

Отже, якщо якась з вищенаведених підстав виникла в період карантину, звільнення працівника буде законним. Роботодавець не буде нести жодної відповідальності за таке звільнення.